Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Pustovit Yu$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Pustovit Yu. V. Metamorphoses of electronic structure of FeSe-based superconductors [Електронний ресурс] / Yu. V. Pustovit, A. A. Kordyuk // Физика низких температур. - 2016. - Т. 42, № 11. - С. 1268-1283. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2016_42_11_5 The electronic structure of FeSe, the simplest iron-based superconductor (Fe-SC), conceals a potential of dramatic increase of Tc that realizes under pressure or in a single layer film. This is also the system where nematicity, the phenomenon of a keen current interest, is most easy to study since it is not accompanied by the antiferomagnetic transition like in all other Fe-SC's. Here we overview recent experimental data on electronic structure of FeSe-based superconductors: isovalently doped crystals, intercalates, and single layer films, trying to clarify its topology and possible relation of this topology to superconductivity. We argue that the marked differences between the experimental and calculated band structures for all FeSe compounds can be described by a hoping selective renormalization model for a spin/orbital correlated state that may naturally ex-plain both the evolution of the band structure with temperature and nematicity.
| 2. |
Pustovit Yu. V. Temperature induced shift of electronic band structure in Fe(Se,Te) [Електронний ресурс] / Yu. V. Pustovit, A. A. Kordyuk // Фізика низьких температур. - 2019. - Т. 45, Вип. 11. - С. 1381-1386. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2019_45_11_7 FeSe, найпростіший надпровідник на основі заліза, виявляє безліч загадкових властивостей та особливостей, які, можливо, містять ключ до механізму електронного спарювання в цьому сімействі надпровідників. Зокрема, складна електронна зонна структура FeSe істотно та особливим чином відрізняється від розрахованої методами DFT (так званий "червоно-синій зсув") та, крім того, аномально дрейфує з температурою. Досліджено температурну еволюцію зонної структури у кристалах Fe(Se, Te) та виявлено істотне зниження енергії всіх діркових зон зі збільшенням температури, що суперечить очікуванням моделі "червоно-синього зсуву". Показано, що цей дрейф не може бути описано температурно-залежним внеском у квазічастинкову власну енергію у рамках концепції фермі-рідини, але може бути результатом перерозподілу заряду між об'ємними та топологічними поверхневими станами. Якщо такий сценарій буде підтверджено, можна буде за допомогою зміни температури керувати положенням топологічно-нетривіальних зон поблизу рівня Фермі, що потенційно дозволить реалізувати індукований температурою перехід між топологічно різними поверхнями Фермі.FeSe, найпростіший надпровідник на основі заліза, виявляє безліч загадкових властивостей та особливостей, які, можливо, містять ключ до механізму електронного спарювання в цьому сімействі надпровідників. Зокрема, складна електронна зонна структура FeSe істотно та особливим чином відрізняється від розрахованої методами DFT (так званий "червоно-синій зсув") та, крім того, аномально дрейфує з температурою. Досліджено температурну еволюцію зонної структури у кристалах Fe(Se, Te) та виявлено істотне зниження енергії всіх діркових зон зі збільшенням температури, що суперечить очікуванням моделі "червоно-синього зсуву". Показано, що цей дрейф не може бути описано температурно-залежним внеском у квазічастинкову власну енергію у рамках концепції фермі-рідини, але може бути результатом перерозподілу заряду між об'ємними та топологічними поверхневими станами. Якщо такий сценарій буде підтверджено, можна буде за допомогою зміни температури керувати положенням топологічно-нетривіальних зон поблизу рівня Фермі, що потенційно дозволить реалізувати індукований температурою перехід між топологічно різними поверхнями Фермі.
|
|
|